четверг, 14 декабря 2017 г.

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

Міщенко Н.М.
 зав. лабораторії спеціальної освіти

 ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ
ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

За останні півсторіччя у сучасному світі значно зросла кількість дітей з особливостями психофізичного розвитку.
Неповносправні діти  мають таке саме право, як і здорові, на навчання, виховання та повноцінне життя. Вони, як правило, здобувають освіту в спеціальних закладах, педагоги яких прикладають чимало зусиль в питаннях соціалізації таких учнів, враховуючи психологічну складність реалізації цієї проблеми. Негативне сприйняття дитиною себе та навколишньої дійсності, усвідомлення індивідуальних захворювань спричиняє появу складних проблем, які найчастіше всього знаходяться в психологічній площині, а саме розвиток негативних відчуттів, комплексу неповноцінності, відсутності бажання життєвої самореалізації тощо. У них виникають, перш за все, відчуття власної негативної відмінності, життєвої неспроможності виконувати певні дії, ізольованості, самотності, недоступності навколишнього реально існуючого світу, постійної залежності від інших людей, зокрема від сімейного, суспільного оточення, предметно-просторового середовища. Усвідомлення своїх відмінностей від однолітків проявляється у  байдужості до оточуючого, розумінні відсутності перспективи життя та приреченості. Тільки досліджуючи та знаючи всі перешкоди в життєдіяльності дитини, пов’язані з психофізичним розвитком, ми можемо полегшити та вдосконалити позитивний процес її соціалізації  (Л. І. Солнцева, Л. І. Плаксіна, Л. О. Григорян, Б. К. Тулоногов, В. З. Дініскіна, В. Л. Ляшенко, Н. Заверико, І. Д. Звєрєва, А. І. Капська, А. Р. Маллер, Л. І. Міщик, А. В. Мудрик) [2; 3; 5; 8; 10].
У працях видатних вітчизняних і зарубіжних педагогів, соціологів, психологів та філософів (Л. С. Виготського, М. П. Драгоманова, А. В. Луначарського, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, А. В. Мудрика, А. Р. Маллера, І. С. Кона, В. С. Баруліна, О. С. Кузьміної, І. Д. Беха, В. І. Бондаря, І. Г. Єрмакова) багато уваги приділяється проблемам виховання, навчання соціалізації та адаптації дітей з особливостями психофізичного розвитку до майбутньої життєдіяльності.
Роботи І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової, Л. І. Аксьонова, М. Ю. Веденіна,Є. В. Кожевникової, Л. А. Чистович, Є. С. Бондаренка, П. П. Горностай, Г. М. Іващенка, М. В. Синьова, Г. М. Коберник, М. П. Козленка, В. І. Бондар,В. Г. Григоренка, О. П. Глоби, М. М. Єфименка, Г. М. Мерсіянової, В. О. Липи, Б. П. Пузанова, В. О. Лапшина, М. О. Власової, М. С. Певзнера, О. М. Усанова дають нам можливість глибше та досконаліше розглянути особливості психофізичного розвитку цих дітей.
Фахівці цієї галузі вказують на ефективність ранньої соціальної адаптації дітей з порушеннями психофізичного розвитку .
Необхідно теоретично осмислити вплив біологічних та соціальних факторів розвитку особистості  неповносправної  дитини, розкрити проблеми відхилень у розвитку, проблеми виховання та підготовки до навчання, приділити увагу створенню адекватних методів та форм корекційної роботи.
Дана категорія дітей незалежно від форми порушень, має як загальні недоліки, так і специфічні труднощі, пов’язані з процесом соціалізації. Ці труднощі поєднані безпосередньо з характером і виразністю первинних порушень і з особливостями вторинних відхилень у таких дітей.
Первинні порушення випливають безпосередньо з біологічного характеру хвороби, вторинні ж відхилення виникають як наслідок первинних порушень, але вони піддаються впливові ранньої корекційної допомоги.
За твердженням Л.С. Виготського, саме вторинні відхилення є основним об’єктом психолого-педагогічного вивчення й корекційного впливу. При цьому, первинні порушення визначають структуру і характер відхилень, умови виховання, що можуть або підсилювати дефицітарність, або сприяти його подоланню.
Представлені відхилення в розвитку дитини так чи інакше впливають на
особистість у різні періоди дитинства (немовля, переддошкільне дитинство, дошкільне дитинство, старше дошкільне дитинство, молодший шкільний вік, середній шкільний вік, старший шкільний вік).
Недостатність спілкування дитини з однолітками значно й суттєво уповільнює її розвиток. До фізичних та інтелектуальних обмежень додаються обмеження соціального характеру, які, у свою чергу, призводять до незворотних процесів, руйнуть психіку дитини, роблять її недовірливою, замкнутою або просто наляканою. Проте, своєчасно застосована рання соціальна реабілітація виводить таку дитину із самотності, залучає її до колективу, до цілеспрямованої, розвивальної діяльності, залишаючи в силі вплив сімейного, біологічно близького, емоційно позитивного оточення [7].
Необхідне поступове залучення цієї дитини у звичайне дитяче середовище, а в подальшому — у суспільство. Такий підхід щодо виховання та соціалізації дитини з особливостями психофізичного розвитку відтворює можливість реалізації її впродовж усього життя в процесі засвоєння й відтворення культури сучасного суспільства [10].
Педагоги спеціальних шкіл-інтернатів  проводять копітку цілеспрямовану корекційну роботу на першому етапі соціального виховання по подоланню труднощів у дітей у вивченні рідної мови, оволодінню правописом, лічбою, навичками самообслуговування ,правилами поведінки. Психофізіологічною основою труднощів при читанні, у правописі, лічбі є низький темп прийому та перевлаштування зорового, слухового та мовно-рухового центрів, які беруть участь у цих процесах. Позитивний ефект соціальної та корекційної роботи цілком залежить від часу її початку, змісту та методів впровадження.
Наявність певної хвороби значно позначається на соціально-педагогічному процесі виховання дитини, і тому не можна формально та спрощено інтерпретувати положення про те, що неповносправні діти мають рівні можливості. Ці можливості в системі суспільного життя, освіти, побуту можна сформувати, розвинути, але скористатися ними, реалізувати їх самостійно в повному обсязі може далеко не кожна дитина.
Тому що ,наприклад, у розумово відсталої дитини присутні порушення пізнавальної діяльності, аналізу та синтезу різноманітних подразників навколишнього світу, вона не відокремлює основних якостей предметів та дій, не деференціює їх.
У дітей із затримкою психічного розвитку спостерігаються фізична слабкість, швидка втомлюваність, часто повязана з нею роздратованість, плаксивість.
Дошкільники із затримкою психічного розвитку йдуть на контакт із дорослими, можуть діяти разом, приймають від них допомогу. З однолітками взаємодіють не так часто й не можуть встановлювати дружніх стосунків, що ускладнює їх соціалізацію.                                                        Сліпоглухонімота створює вкрай важкі передумови для психічного розвитку дитини. Але, якщо при цьому поєднанні відхилень відсутня розумова відсталість, сліпоглухонімі діти потенційно мають можливість для повноцінного інтелектуального й емоційного розвитку і за сприятливих умов виховання можуть стати соціально корисними людьми. Втрата або різке зниження діяльності слухового й зорового аналізаторів негативно впливає на функціонування великих півкуль кори головного мозку.
Порушення опорно-рухового апарату часто поєднане з іншими відхи-леннями. У дітей з порушенням опорно-рухового апарату, крім порушення рухової діяльності, можуть виникати порушення емоційно-вольової сфери, поведінки, інтелекту, мови, зору, слуху, що пов’язано з раннім органічним ураженням головного мозку. Усі ці порушення значно ускладнюють і негативно впливають на процес соціалізації і адаптації дитини у шкільне середовище, а також ускладнюють процес виховання.
У психічному вираженні в дитини з вадами психофізичного розвитку відмічаються незрілість психіки, особливість емоційно-вольової сфери, інфантильність поведінки. У фізіологічному вираженні простежуються такі симптоми: затримка моторного розвитку, негативне функціонування великих півкуль кори головного мозку, розвиток супутніх хвороб. У фізичному вираженні  -  фізична слабкість, швидка втомлюваність, часто пов’язана з нею роздратованість, підвищена збудженість або, навпаки, загальмованість  невротичних реакцій, неможливість вільних рухів дитини. Такі діти проявляють млявість, боязкість, невміння відстояти свої інтереси, плаксивість, схильність скаржитися на своїх товаришів, постійно звертаються до дорослих по допомогу у розв’язанні всіляких дріб’язкових питань. Вони частіше відмовляються від будь-якої діяльності, що потребує додаткових зусиль.
Але найбільш значущою особливістю дітей з вадами психофізичного розвитку виступає соціальна некомпетентність дітей, яка обумовлена порушеннями емоційно-вольової та інтелектуальної сфер. Для того, щоб стати соціально компетентним, дитині необхідно, граючись, спілкуючись з дорослими й однолітками, учитись жити поруч з іншими, враховувати їхні інтереси, правила й норми поведінки в суспільстві.
Велика роль у період розвитку дітей з вадами психофізичного розвитку належить соціальному орієнтуванню вихованців, тобто розвитку їх соціальних зв’язків. Педагоги спеціальних шкіл реалізують цю проблему під час екскурсій, на прогулянках, коли закріплюються вимоги до поведінки в суспільних місцях, у транспорті, закладах побутового обслуговування. Набуття такого досвіду школярами дає змогу стабілізувати їх психологічний стан, зупинивши подальше фізичне, психічне та соціальне руйнування особистості. Вчителі, вихователі допомагають дитині  оволодіти вміннями стабілізації внутрішніх та зовнішніх обставин, здатністю реально оцінювати свій стан та можливості; уміннями реально оцінювати життєві ситуації, проявляти адекватні дії та поведінку; тобто,оволодіти  фізичним, інтелектуальним та соціальним інструментарієм, який би давав змогу жити в сучасному суспільстві.
Проблемою для неповносправної дитини є досить часте нервове перевантаження, нерозуміння з боку соціального оточення, відчуття покинутості, самотності.
Є проблеми лікування, психолого-педагогічної корекції та компенсації вад розвитку, отримання необхідних технічних засобів, спеціального приладдя, кваліфікованих консультацій спеціалістів.
Крім того, існують ще суб’єктивні оцінки батьків щодо соціалізації дітей з особливостями психофізичного розвитку.
 Отже, питання соціалізації неповносправних дітей у суспільство- складний процес, який  потребує комплексного підходу та комплексної взаємодії фахівців різних напрямків (психології, педагогіки, медицини ).
Вітчизняна та зарубіжна практика соціального та спеціального навчання постійно демонструє нам, що своєчасно розпочата і грамотно вибудована засобами освіти реабілітаційна соціально-педагогічна робота дозволяє не тільки усувати вторинні відхилення у розвитку, але й коректувати вже набуті порушення. Така соціально-педагогічна робота значно впливає на зниження дезадаптації дитини з вадами психофізичного розвитку та дозволяє їй досягти максимально можливого рівня загального розвитку, навчання, соціальної реабілітації та інтеграції.

Література:
1. Выготский Л.С. Проблемы дефектологии. – М., 1995.
2. Заверико Н., Звєрєва І.Д. Історико-теоретичний аналіз досліджень проблеми соціалізації особистості // Соціальна педагогіка і адаптивність особистості. – Суми, 1994. – С. 49—59.
3. Звєрєва І.Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія та практика. – К., 1998.
4. Иващенко Г.М. Социальная реабилитация дезадаптированных детей и подростков в специализированном учреждении. – М., 1996.
5. Капська А. Й. Соціально-педагогічна діяльність як умова соціалізації особистості // Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навч.-метод. посібник. – К., 2001.
6. Кон И. С. Социализация личности. – М., 1967.
7. Макаренко А. С. Соч.: В 7 т. – М., 1958. – Т. 5. 
8. Маллер А. Р. Социальное воспитание и обучение детей с отклонениями в развитии: Практич. пособие. – М., 2000.
9. Міщик Л. І. Соціальна педагогіка: Навч. посібник. – К., 1997.
10. Мудрик А. В. Социальная педагогика: Учебник для студ. пед. вузов /Под ред. В. А. Спастенина. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 2000.
11. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями: Навч.-метод. посібник для соціальних працівників і соціальних педагогів / За ред. проф. А. Й. Капської. – К., 2003.


пятница, 28 апреля 2017 г.

Аутизм за 5 минут

Соботович Е.Ф. Речевое недоразвитие


Соботович Е.Ф. Речевое недоразвитие



https://drive.google.com/drive/folders/0B_1NtRaUT-oUSmRHUFdIWF9iYmM

комплекс завдань для діагностики


Комплекс завдань для діагностики


https://drive.google.com/drive/folders/0B_1NtRaUT-oUekJxSUpzYm9yY0k

Школа послідовників перспективного педагогічного досвіду. Лютий 2017р.

Школа послідовників перспективного  педагогічного досвіду. Лютий 2017р.

https://drive.google.com/drive/folders/0B_1NtRaUT-oUSzZ0UzV6MzJRUW8

План-конспект логопедичного заняття

План-конспект логопедичного  заняття


https://drive.google.com/drive/folders/0B_1NtRaUT-oUUzRZOEtCY1dTdFE
Науково-теоретичні засади вивчення порушень мовленнєвого розвитку

https://drive.google.com/drive/folders/0B_1NtRaUT-oUaU9yaWlrMTdqdTQ